Себорея або себореїд – це хронічна недуга, що вражає переважно ділянки шкіри, збагачені сальними залозами: волосяний покрив голови, носогубні і завушні складки, груди, краї повік, міжлопаткова ділянка. Уражені ділянки утворюють кільцеподібні утворення. Хвороба супроводжується лущенням, запаленням, печінням і свербежем уражених ділянок.
Себорейна екзема спочатку виникає у волосистих ділянках шкіри голови, а потім переходить на спину, груди й обличчя. Ця форма екземи відрізняється відсутністю різких меж уражених ділянок, вираженого мокнення, присутністю постійного свербіння і нашарування лусочок жирної шкіри.
Себореїд часто супроводжується різким спадом функціонування імунної системи. Також себорейна екзема з’являється у пацієнтів, уражених себорейним дерматитом. Сьогодні вчені міркують над зв’язком себорейної екземи з гайморитом, отитом, хронічними захворюваннями кишкового тракту, неврологічними розладами.